Види інгаляцій

Інгаляції – це вдихання розкладених до стану аерозолю лікарських препаратів із профілактичною чи терапевтичною метою. Залежно від розміру частинок вони здатні проникати у різні відділи дихальної системи, минаючи шлунок та кишечник. Таким чином лікарські препарати впливають безпосередньо на органи верхніх дихальних шляхів (ротова порожнина, носоглотка, надгортанник) та нижніх (гортань, трахея та бронхи).

За яких захворювань ефективна методика?

Призначаються інгаляції дітям та дорослим при патологіях верхніх та нижніх дихальних шляхів:

• гострий ларингіт,
  
• гострий трахеїт,
  
• гострий, обструктивний та астматичний бронхіт,
  
• бронхіальна астма,
  
• фарингіт (тонзиліт),
  
• пневмонія,
  
• риніт, синусит, фронтит, гайморит.
  

Інгаляції призначаються при обструктивному або сухому кашлі, при нежиті та інших симптомах інфекційних та запальних процесів, а також для прискорення реабілітації після перенесених захворювань.

Види інгаляцій

У домашніх умовах інгаляції проводяться з використанням небулайзерів – спеціальних приладів, які розкладають ліки на аерозоль та у такому вигляді подають їх у дихальні шляхи.

Парові інгаляції. Ця методика корінням сягає далекого минулого і, мабуть, є основою інгаляційної терапії. Для процедури використовується пара з вмістом легковипарних засобів, наприклад, ефірні олії або відвари цілющих трав. Процедура дозволена при вагітності, а також призначається при гаймориті через відмінні розріджувальні та антибактеріальні властивості. Сучасні інгаляції проводяться за допомогою парових інгаляторів, що регенерують пару постійної температури.

Масляні інгаляції проводять з використанням олій, жирних чи ефірних. Такі процедури сприяють відокремленню сухого шару слизових оболонок та відновленню мікрофлори. При бронхіті використовують олії евкаліпта, кедра, сосни сибірської, ялиці, мигдалю та інших з вираженою відхаркувальною властивістю.

Дія тепловологих та вологих інгаляцій спрямована на розрідження та виведення слизу. Вони ефективні при трахеїті, бронхіті, астмі. Для процедур використовуються антибіотики, муколітики, гормональні препарати.

Основні види інгаляцій на небулайзері – ультразвукові. Небулайзери перетворюють лікарські препарати на аерозольні склади з різним розміром частинок. Це дозволяє їм проникати у різні відділи дихальної системи.

Спеціально для масляних інгаляцій використовують інгалятор Махольда. Це нескладний пристрій, що складається з трубки, колби для рідини і насадок для неглибокого введення в носову порожнину. Проводять такі види інгаляцій при нежиті.

Порошкові інгаляції ефективні при гострих запаленнях органів верхніх дихальних шляхів. Методика проведення їх ідентична описаним вище, але замість пари використовується гаряче повітря, що регенерується інсуфляторами.

Особливості інгаляцій

Інгаляції проводять щодня чи через день. Тривалість одного сеансу варіює в межах 5-15 хвилин. Курс призначається лікарем. Деякі методики мають протипоказання (вік, особливості перебігу захворювання, інші хронічні чи гострі хвороби, вагітність, грудне вигодовування). Деякі види інгаляцій для дитини можуть проводитися вже з перших днів життя, а також призначаються алергікам та людям похилого віку – групі пацієнтів, які не можуть вживати таблетованих форм ліків.